top of page

Мрійте українською!

Як відомо, мова — найважливіший засіб спілкування. Але не тільки цим обмежується її роль у житті суспільства та народу.

Максим Рильський писав:

"Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих — рідна мова

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа."

Як основа духовності народу, мова є підмурком існування нації. Доки живе мова, живе із нею наш український народ.

9 листопада в День української писемності та мови у 9-А класі класний керівник, учитель української мови та літератури Слюсар О. В. провела виховну годину "Мово моя українська!"

У ході заходу ліцеїсти говорили про ті заборони, утиски, яких зазнавала наша мова. Та всупереч намаганням колонізаторів вона зберегла себе і свого творця — український народ.

Сьогодні українська літературна мова — це досконалий різновид національної мови, якою витворено великий масив багатої стильово різноманітної словесної культури, здатної задовольнити смаки найвибагливішого читача.

Щоб переконатися у тому, що українська мова синонімічно багата, дев'ятикласники добирали до слів "говорити" та "їсти" синоніми, бо, як стверджують науковці, до них легко дібрати 40-50 та понад 60 синонімів. У безмежних можливостях мови учні могли переконатися, прослухавши бувальщину про лівівського юриста Богдана Костіва та оповідання "Перший поцілунок", у якому всі слова починаються на літеру "п".

Мова — це живий організм, і нині процес її розвитку не зупинився. За час війни лексика солов'їної поповнилася багатьма новими словами. Дев'ятикласники разом з учителькою назвали їх: наволонтерити, заукраїнити, затрофеїти, чорнобаїти, ЗСУіст, ЗСУістка, байрактар, "фермерські війська", русня, рашисти, орки...

Український народ упродовж усієї нелегкої історії творив і плекав рідну мову, а наше завдання — берегти її як найцінніший скарб, бо без неї ми втратимо себе як народ.

Заклик учительки Олени Владленівни: "Говоріть українською! Читайте українською! Пишіть українською! Мрійте українською!" — знайде відгук у серцях ліцеїстів.




 
 
 

Comments


bottom of page